Through the curtain of time, whiht no count of days and nights, the shaman is silently gazing.
He's contemplating, he doesn't interfere, he knows all...
His wigwam is on the edge of the world and under the cover of darkness he sees the light.
Крізь завісу часу, де немає рахунку днів і ночей, дивиться мовчки шаман.
Він споглядає, він не втручається, він знає...
Його вігвам стоїть на краю світу, і під покровом темряви він бачить світло.
