У зворушливій прем’єрі напередодні Дня батька співачка акцентує увагу на ролі батька у вихованні та становленні особистості дитини.

Зворушливу пісенну прем’єру до Дня батька, який припадає на 16 червня, про “найкращого у світі тата” представляє відома українська співачка, заслужена артистка України Наталка Карпа.

“Тато” - так називається новинка, у якій виконавиця відверто ділиться особистим, найпотаємнішими емоціями. Пісню уже можна почути на радіостанціях України і на усіх стрімінгових платформах.

Слова і музику до пісні “Тато” написала сама Наталка Карпа. Бо ж хто, як не донька, в змозі найкраще розповісти історію про свого батька. Співачка каже, що композиція народилася на одному подиху. Пісня-присвята татові має стати для Семена Івановича Карпи подарунком і зізнанням у безмежній любові: “Бо найрідніших людей ми завжди носимо із собою - в серці!”.

- У кожного їх нас є свої тригери, - розповідає Наталка Карпа. - По життю я відчуваю велику цінність батьків. Як каже п’ята заповідь Божа: «Шануй батька свого, і матір свою!». Намагаюся дотримуватися її. Але усі ми завжди більше говоримо про маму: перше слово “мама”, молоко матері, материнська любов... І чомусь недооцінюємо роль батька. А вона така важлива! І це особливо відчутно зараз, у часі війни, коли більшість чоловіків воює, а діти ростуть без батьківської опіки та тепла… Моя донечка Злата також зростає без батька. Він присутній у її житті або онлайн, або на великі свята. Усе через кляту війну... У моїй новій пісні “Тато” мені дуже хотілось б акцентувати на ролі батька у вихованні та становленні особистості дитини.

Семен Іванович Карпа народився 24 серпня - на День незалежності України. У силу професії, донька Наталка зазвичай пропускає дні народження тата, навіть ювілеї. Так на 60-річчя мала святковий виступ у далекій Бразилії, а торік, на 70-річчя, концертувала у Німеччині, де на її виступ зібралося понад півтисячі українських біженців.

Утім, батько співачки (учитель музики із багаторічним стажем, до речі) із розумінням ставиться до частих гастролей дочки. Каже їй з усією батьківською добротою: “Пам’ятаєш, що я в тебе з дитинства вкладав? А всю ту любов до української музики? Важливий той шлях, який ти собі обрала. А дати? То такі маленькі умовності. Найважливіше - місце у серці та думках! У часі війни, коли кожен має робити свою справу, донька свого батька має гордо по світу розповідь про своє коріння і цінність наших культури та мистецтва!”.