Моя музична історія розпочалася у найскладніший момент мого життя – за часів війни в Україні. Страх, тривожні ночі та втрати оточували мене, наче важкий туман. Але саме в ці миті моя душа знайшла притулок у звуках.

Пісні стали моїм порятунком, моїм способом висловити весь біль та надію, які жили в мені. Мій голос став мостом між моїм внутрішнім світом та зовнішнім світом, моїм способом ділитися своїми почуттями з іншими.

Але краса цієї історії полягає в тому, що моя музична одіссея не зупинилася на стражданнях війни. Разом з нею я пережила і розлучення з коханою людиною, тим, хто був моєю опорою та натхненням. Це було розломом, що залишив у серці непоправну рану.

І все ж саме цей біль став двигуном моєї творчості. Мої пісні стали мостом, що з'єднує наше минуле та наше майбутнє. Вони стали криком моєї душі, молитвою за мир і любов. Моя музика тепер набула нової форми - форми любові до життя, до світу, до тих, хто слухає її звуки.

І в цій музиці, я сподіваюся, кожен слухач знайде шматочок своєї історії, свого болю та надії. Моя автобіографія - це історія про те, як музика здатна зцілювати душі та перетворювати біль у мистецтво. Та велика подяка Анастасії Лащенко за те, що дала життя усім моїм творчим починанням.