"Слова цієї пісні проросли з пораненого горем серця матері. На одному з благодійних заходів, що був присвячений загиблим та зниклим безвісти воїнам, до мене підійшла жінка. Вона взяла мене за руку і почала швидко говорити, наче боялася, що її зупинять:"Він не загинув, чуєте? Не загинув! Він поруч зі мною: у траві, що росте у нашому дворі, у маковому полі, у голосах птахів, що співають у нашому саду...він не загинув, чуєте? ! "
Мене настільки вразила ця материнська сповідь, ця щирість і ця віра, що я не могла заспокоїтись доти, доки не народилися рядки майбутньої пісні. Я пропонувала кільком композиторам написати музику на цей вірш, але жодна з цих спроб не увінчалася успіхом. Врешті решт, я змирилася з цим, але небо вирішило, що ця пісня має народитися, і змінило хід подій одним телефонним дзвінком. За два тижні після цього композитор та аранжувальник Dmytro Vesna надіслав мені демо версію майбутньої пісні. Мені було нелегко передати лише словами і голосом все те, що я почула і відчула під час тієї розмови з матір'ю загиблого героя, але я спробувала. І так, я теж насправді вірю, що ті, кого забрала ця клята війна, насправді не покидають нас. Вони дійсно поруч. Незримі янголи-охоронці, чисті і світлі душі, що квітнуть червоними маками у безкрайньому пшеничному полі..."
