Sunguns - авторський проект Романа Савицького.

Роман Савицький розповідає про створення гурту:

В далекому 2012 р., після блукань площадками львівського андерграунду (зажигали в стилі поп панк), я вирішив втілити в життя декілька своїх акустичних пісень. Тоді разом з Yuri Holub (ручна перкусія) і Аня Шапуро (бек вокал), я створив невеликий акустичний гурт під назвою Sunguns. Ми вирішили записати хоча б щось. З цим нам допоміг Бодя Слодиницький , який записав і звів нашу пісню "Утро" в своїй колоритній студії, зробленої з справжнього вагона від потяга. Далі був кльовий фіт з Taras Matsigyn.
Я ще не дуже розумів, як рухатись далі, і тому десь рік новостворені Sunguns просто грали на вуличних вечірках в парку Франка, на "ноліку"...Ми були студенти, і це було весело. На той момент я вчився в політесі. Вечірка. Гала-концерт «Весни політехніки». Я знайомлюсь із кльовим піаністом Oleg Tomitskiy та вокалісткою Kristina Saponenko. У ті дні ми зустрілись, і нашкрябали на серветці свої підписи, написавши якийсь документ про те, що ми гурт Sunguns, і якісь правила, серед яких був пункт "не спати один з одним". Цим складом ми почали творити та інтенсивно репетирувати: залучали віолончель, записали пісню "Сон на яву".
Пізніше настає період, коли ми з Oleg Tomitskiy залишились двоє в гурті. Наші творчі польоти могли тривати годинами, і ми робили класні речі. Я писав багато пісень, а Олег майстерно доповнював аранжі на фортепіано. Тоді ж народилась пісня "Портрет", "Be With You", "Чайки", "Going to the West".
Я чітко бачив Sunguns з чоловічим і жіночим вокалом, тому пошуки вокалістки тривали. І ми її знайшли. Після першої репетиції з Юлія Василець я зрозумів, що вона одне ціле з нами, і далі в Sunguns почався плідний період. Ми виступали в барах Львова, писали пісні, розклеювали афіші, роздавали візитки, робили квартирники, і в результаті в 2015р. записали альбом "Тобі", з синглом "Останній лист" та "Чайки". З цим нам допоміг мій теперішній друг і кльовий саундпродюсер Andriy Lemishka , який вловив мою хвилю, і втілив в реальність всі ці пісні.
Різноманітні концерти, виступи на радіо, нас запрошують на інтерв‘ю. Далі Олег іде своїм сольним шляхом і до нас на клавіші приєднується вже Oles Koshlatyi, а також повертається Yuri Holub , (який лишався моїм другом і проходив зі мною всі вищесказані події ). Динаміка по трохи зростала.
Ми почали грати на класних фестивалях, виступали в Черкасах хедлайнерами на Дні міста, давали інтерв"ю з виступами на Львівському телебаченні, виступали на Разомфесті з Один в каное, Фіолет, Дакука і при тому ми багато часу проводили разом, репетирували, виступали, творили, сміялись, жили.
А потім....ми "подорослішали". От так різко. Принаймні, частково це правда.
Кожен пішов своїми дорогами.
Гурт Sunguns зараз в дрейфовому плаванні, а я з теплотою в серці згадую ці шалені роки і всю цю плеяду людей, з якими мене звела музика і об'єднав гурт Sunguns. Дякую вам. Та дякуючи в тому числі Sunguns, я продовжую займатись музикою, тепер це моя професія і моє життя.
Однак, електронний слід Sunguns лишив, і я щиро радію тому, що попри відсутність концертів, пісні Sunguns слухають, на пісні Sunguns роблять кавери, пісні Sunguns крутять по радіо, і наші пісні обирають для першого танцю при створенні сім’ї!
Можливо, ця ростуча активність спонукне до якогось неочікуваного релізу в найближчі місяці, хто зна