Це альбом гурту, який є одним із найкращих (якщо не найкращим) серед альбомів, що виходили на пострадянському просторі в стилі Doom Death Metal.

Свій повноформатний дебют кияни Te Deum готували три роки. Воно й відчувається. Зіграно бездоганно! Щодо музичної компоненти, то Te Deum не стали винаходити велосипед. Це стандартний медодичний дум дет, сильно приправлений клавішними. Але з-поміж інших "Бездна" виділяється якістю і щирістю матеріалу. Між клавішними і гітарами дотримується напрочуд чіткий баланс і гармонія. І ті й інші показують себе у всій красі. Нестандартні для цього стилю гітарні соляки, акустичні та атмосферні клавішні відступи, хоч і не привносять нічого надоригінального, приємно урізноманітнюють альбом. Робота ритм-секції теж заслуговує на найбільш похвальні слова. Сильно порадував вокаліст - його соковитий гроулінг з дуже чіткою дикцією нікого не залишить байдужим.

Музика ж загалом надзвичайно красива й емоційна, а яскраві мелодії міцно засідають у голові. Лірика теж не підкачала - красиві і, природно, похмурі образи ідеально підходять до музики. Та й те, що всі пісні виконані грамотною російською, а не кривою англійською, не може не радувати.

Підсумок - перед нами безперечний шедевр, який, на жаль, з'явився занадто пізно і не в найкращому місці. Тому й залишився відомим лише "вузькому колу обмежених людей". Впевнені "Бездна" - буде одним з найулюбленіших дисків у вашій фонотеці.